«Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №10 ВМР»

Вчитель трудового навчання Гурський М.К.

ПРИЗНАЧЕННЯ І БУДОВА СВЕРДЛИЛЬНОГО ВЕРСТАТА

У шкільній майстерні під час виконання практичних робіт ви користувались пристроями для свердління отворів у фанері, ДВП, ДСП — коловоротом, ручним дрилем та ін. Для отри­мання отворів у металевих заготовках застосовують свердлильні верста­ти. Серед них можуть бути верстати таких моделей: НС-12А, СН-15-Ш1, НС-12М та ін. Літери і цифри означають: Н — настільний, С — сверд­лильний, Ш1 — шкільний, числа 12 і 15— найбільший діаметр свердла (у мм), яким можна свердлити отвори на цьому верстаті.

Вертикально-свердлильний настільний верстат моделі 2М112 має досконалішу конструкцію, порівняно з попередніми верстатами. Основа верстата — чавунна плита 1. На плиті змонтовано робочий стіл 2, на якому є три Т-подібні пази для закріплення лещат 3 і різних пристроїв для кріплення деталей. На задній частині плити є опорна площина, до якої в кронштейні 17 нерухомо закріплено силовий гвинт — колона 10, по якій переміщується шпиндельна бабка 5. Шпин­дельна бабка має корпус із чавуну, в якому розміщено механізм підні­мання й опускання шпинделя. На нижньому конічному кінці шпинделя

кріпиться свердлильний патрон 4. На верхній частині корпуса шпиндельної бабки розміщена клинопасова передача, що складається з ведучого 12 і веденого 8 п'ятиступінчастих шківів, паса 9, при­строю натягування паса 7 і захисного кожуха 11. Клинопасову передачу при­водить у рух електродвигун 14, укріпле­ний на підмоторній рамі 13. Викорис­товуючи шківи різних діаметрів, можна змінювати частоту обертання шпинделя.

Ведений п'ятиступінчастий шків міц­но насаджено на втулку 10, яка мас шліцьове з'єднання з верхнім кінцем II шпинделя. Отже, шпиндель обертається

разом зі шківом і втулкою й одночасно може ковзати всередині втулки вгору і вниз. На малюнку показана кінематична схема верстата

2М112.

МЕХАНІЗМ РУХУ РІЗАННЯ

Шпиндель 1 (мал. ) разом із підшипниками 2 встановлено в спе­ціальній деталі — циліндричній гіль­зі 3. Підшипники міцно закріплені в гільзі втулкою 4 і гайкою. Завдяки цим підшипникам шпиндель легко обертається всередині гільзи.

Гільза являє собою допоміжну деталь, яка не обертається разом зі шпинделем, а тільки переміщується разом з ним вгору і вниз. Верхня частина шпинделя знаходиться у втулці, яка запресована у шків 5 і обертається разом із ним.

Па верхньому кінці шпинделя є довга шпонкова канавка 6. Така ж канавка є на втулці. Вставлена в ці канавки шпонка з'єднує шпиндель і втулку. Шпиндель обертається ра­зом із втулкою, але втулка не пере­міщується разом зі шпинделем ні вгору, ні вниз.

МЕХАНІЗМ ПОДАЧІ ШПИНДЕЛЯ

На зовнішній поверхні    пустотілої гільзи 1 (мал. ), яка розміщена в корпусі         верстата (див. мал.). нарізані зубці — зубчаста ройка 2, яка з’єднана з зубчастим колесом 3. З цим колесом — валом — одним кінцем нерухомо з'єднана плоска спіральна пружина 4, другий кінець пружини нерухомо з'єднаний із коробкою штурвала 5. При обертанні ручки штурвала донизу обертається зубчасте колесо — вал, яке перекочує гільзу — рейку, а разом із нею і шпиндель.

Повертання гільзи вгору відбувається автоматично — плоскою спі­ральною пружиною.

МЕХАНІЗМ ПЕРЕМІЩЕННЯ КОРПУСА

Підйом або опускання корпуса здійсню­ється за допомогою маховичка 16 (мал.) по гвинту — колоні 10. Для закріплення корпуса на колоні служить гвинт — руко­ятка 15.

Під час роботи на свердлильному вер­статі (мал.) обертання шпинделя зі сверд­лом — це рух різання V. а поступальний рух шпинделя зі свердлом — це рух подачі 5.

ПРАВИЛА БЕЗПЕЧНОЇ РОБОТИ НА СВЕРДЛИЛЬНОМУ ВЕРСТАТІ

1.   Працювати обов'язково у робочому одязі.

2.   Перед початком роботи оглянути верстат і перевірити надійність закріп­лення захисного кожуха, підмоторної плити, шпиндельної бабки, патрона і свердла в ньому.

3.   На столі верстата не повинно бути інструментів і зайвих предметів.

4.   Під час свердління користуватись захисними окулярами або захисним екраном.

5.   Деталь для свердління закріпити у машинних або ручних лещатах.

6.   Під час роботи забороняється: чистити верстат, торкатися рукою до свердла або патрона, підтримувати рукою незакріплену деталь, гальму­вати їіатрон, охолоджувати свердло вологою ганчіркою, відходити від верстата, не вимкнувши його.

7.   Закінчивши роботу, вимкнути верстат, очистити його від стружки щіткою, вийняти свердло з патрона, протерти ганчіркою інструмент і покласти його в призначене місце.

1.  У чому полягають переваги свердлильного верстата над ін­шими пристроями для свердління отворів?
2. Які основні частини настільного свердлильного верстата ви знаєте?
3. Які ви знаєте типові деталі на свердлильному верстаті?
4. Намалюйте кінематичну схему пасової, гвинтової та рейкової передач свердлильного верстата.

Шпиндель — це деталь, яка передає обертальний рух інструменту або заготовці. Характером руху і поясню­ється назва цієї деталі. Термін «шпиндель» походить від німецького слова, що у перекладі означає «веретено».

Слово «марка» у перекладі з німецької мови означає «відмітка», тобто знак, умовне позначення тощо.

Практична робота

ОЗНАЙОМЛЕННЯ З БУДОВОЮ НАСТІЛЬНОГО

ВЕРТИКАЛЬНО-СВЕРДЛИЛЬНОГО ВЕРСТАТА

Обладнання та наочність: свердлильний верстат. Набір таблиць «Елементи машинознавства».

Послідовність виконання роботи:

1.  Огляньте верстат, складіть і намалюйте в зошиті його кінема­тичну схему.

2.  Підніміть захисний корпус, ознайомтесь із механізмами пасової та гвинтової передач.

3.  Виміряйте діаметри шківів і обчисліть, чому дорівнюють переда­точні числа на кожному ступені (отримані дані запишіть у зошит).

4.  Встановіть захисний кожух пасової передачі на місце.

РОБОТА НА СВЕРДЛИЛЬНОМУ ВЕРСТАТІ

Перш ніж почати свердління, займіть пра­вильну робочу позу (мал.). Рукояткою 15 (див. мал.) вивільняють шпиндельну бабку із фіксованого положення на колоні й за допомогою маховичка піднімають у верхнє положення до упору.

Заготовку з нанесеними ямками міцно закріплюють у ручних або машинних лещатах (мал.). Добирають свердло відповідно до діаметра отвору, зазначеного на ескізі. На мал. показані свердла для свердлін­ня тонкого листового металу. Гвинтове свердло (мал.) має спе­ціальну заточку, а за допомогою центрового свердла (мал.) можна отримувати великі отвори.

У свердлильний патрон вставляють свердло з циліндричним хвосто­виком і закріплюють спеціальним ключем (мал.). Шпиндельну бабку опускають униз і встановлюють над заготовкою так, щоб свердло не доходило до оброблювальної поверхні 5—7 мм. На задній панелі плити (див. мал.) перемикачем 18 вмикають верстат у електричну мережу. Натискають праву чорну кнопку «Пуск» 19 на передній панелі та просвердлюють невелике пробне заглиблення.

Переконавшись, що заглиб­лення розміщене точно по центру, свердлять отвір. Під час свердління натискати на рукоятку штурвала треба плавно, без ривків і додатко­вих зусиль.

Під час свердління глибоких от­ворів треба стежити за тим, щоб робоча частина свердла не повністю заходила в отвір, інакше стружка не матиме виходу і свердло злама­ється. У процесі роботи треба пе­ріодично виводити свердло з отвору і охолоджувати його, змочуючи в емульсії пензликом. Завершуючи свердління наскрізного отвору, не слід сильно натискати на рукоятку штурвала, інакше свердло на виході з отвору захопить товсту стружку і зламається. Для свердління глухих отворів користуються обмежува­чем подачі та шкалою, що нанесені на передній частині шпиндельної бабки (мал. ).

Верстатобудівні підприємства ви­пускають вертикально-свердлильні, радіально-свердлильні, багатошпин-дельні верстати, а також верстати-автомати для виконання складних свердлильних операцій за заданою програмою. У цехах машинобудів­них і ремонтних заводів свердлиль­ні верстати встановлюють, як пра­вило, на окремих дільницях. На них працюють свердляри. Ця професія потребує від робітника досконалого знання будови верстата, властивос­тей матеріалів, з якими він працює. Робітник повинен уміти вибирати швидкість свердління, загострювати інструмент, налагоджувати верстат.

 

Практична робота 

СВЕРДЛІННЯ ОТВОРІВ НА СВЕРДЛИЛЬНОМУ ВЕРСТАТІ

Обладнання та інструмент: свердлильний верстат, сверд­лильний патрон та ключ до нього, ручні та машинні лещата, свердла, лінійка, кутник, рисувалка. кернер, молоток, заготовка.

Послідовність виконання роботи:

1. Виконайте розмітку центрів необхідних отворів на заготовках.

2. Надійно закріпіть заготовку з розміченими центрами в лещатах.

3. Рукояткою 15 (див. мал.) відпустіть гайку, яка фіксує шпин­дельну бабку на колоні.

4. Обертанням ручки 16 маховичка встановіть шпиндельну бабку на висоті 200—250 мм від поверхні верстата.

5. Затисніть гайкою рукоятку 15.

6. Вставте в патрон свердло необхідного діаметра і закріпіть його.

7. Опустіть свердло до наміченого центру отвору.

8. Включіть верстат і плавним обертанням штурвала підведіть свердло до заготовки і виконайте свердління.

9. Після закінчення роботи вимкніть верстат, вийміть із патрона свердло, приберіть зі столу стружку, складіть інструмент і при­стосування у місце їх зберігання.

10. Покажіть виконану роботу вчителю.

1.        Як готують свердлильний верстат до роботи?

2.        Які засоби праці застосовуються для свердління отворів?

3.        Які пристрої використовують для свердління на свердлильно­му верстаті?

4.        В якій послідовності готують свердлильний верстат до роботи?

5.      Яких правил безпечної праці необхідно дотримуватись під час роботи на свердлильному верстаті?