«Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №10 ВМР»

Вчитель трудового навчання Сопрун Андрій Олександрович

Урок у 5 класі

Інструменти та пристосування для ажурного випилювання.

Прийоми та способи випилювання.

Інструменти та пристосування для ажурного випилювання.

Випилювання по дереву не вимагає складних і дорогих інструментів. Набори необхідних інструментів і пристосувань є в продажу. Але, на жаль, вони не зовсім повні (не містять інструментів для тонких і складних робіт). Тому в міру вдосконалення своєї майстерності необхідно здобувати або виготовляти самому більш складні  інструменти й пристосування. 

Ручний лобзик – дуже простий за конструкцією інструмент. Рамка лобзика, що має форму букви П, може бути як мета­левою, так і дерев'яною. У наборах для випи­лювання можна зустріти лоб­зики із плоскими й трубчастими (круглими в перетині) рамами.

Трубчастій рамі надають перевагу, тому що во­­на забезпечує більш рівномірне натягування пилки; затискачі такої рами не викривлюють пилочки в місцях затискання, що запобігає її передчасному роз­риву.

Крім того, довжина трубчастої рами зазвичай більша плоскої, а це важ­ливо, тому що за інших рівних умов лобзиком із  трубчастою  рамкою  можна випиляти деталь більшої величини. Ручка рами дерев'яна або пластмасова. Купуючи лобзик, необхідно ретельно оглянути його.

По-перше, рама лобзика повинна бути досить пружною. Перевірити раму на пружність легко: для цього треба виміряти відстань між нижнім і верхнім затисками рами, сильно притягти обома руками сторони рами одну до одної приблизно до половини обмірюваної відстані, потримати так раму 1-2 хв., потім поступово відпустити сторони й знову виміряти відстань між затисками.

Якщо відстань між затисками не змінилася, рама досить пружна, в іншому випадку – вона не зможе забезпечити потрібного натягу пилочки. 

По-друге, особливу увагу треба звернути на якість затискачів. Поверхні затисків повинні бути добре й щільно підігнані одна до одної, а затискні гвинти повинні мати глибоку й чисту нарізку.

І останнє: вісь ручки повинна проходити в площині рамки, інакше крайки випиляного орнаменту не будуть перпендикулярні до площини випилювання. 

Пилочки  для  випилювання  різняться  за  своєю товщиною й величиною зубців. Для початку досить мати два сорти пилок – із дрібними й крупними зубцями.

Якщо випилюється деталь, яка не має дріб­ного орнаменту з крутими по­во­ротами ліній малюнка, то цілком можна користу­ва­тися круп­но­­зубчастими пилочками. Крім того, їх зручно використовувати під час швидкого, грубого випилювання деталі по заданому контуру з великого листа, а також під час випилювання шипів і прорізів. Випилювати дрібний орнамент із фанери твердих порід необхідно тільки дрібнозубчастими пилочками.

Щоб підготувати лобзик до роботи, беруть пилочку й один її кінець затискають гайкою біля ручки (див. мал. "Будова лобзика"). Пи­лочку вста­новлюють так, щоб її зубці були спрямовані вниз і на­зовні від рамки. Потім стискають обидва кінці рам­ки в напрямку один до одного і так само затискають другий кінець пилочки. Якщо відпустити стиснуті кінці дуги, вони займуть своє попереднє положення і натягнуть пилочку. Отже, лобзик готовий до роботи.

Працюють лобзиком на спеціальному столику-підставці, який кріплять до робочого стола струбциною (малюнок ліворуч).

Фанеру з нанесеним на неї малюнком кладуть на підстав­ку, і щоб вона не сповзала, притримують лівою рукою. У праву руку беруть лобзик і, приставивши пилочку до фанери, починають пиляти. Пиляють так, щоб пилочка рухалася точно по лінії контуру.

Затискні гвинти затягують туго, але не занадто, щоб не зірвати різьби.

                             

Наждачний папір для шліфування фанери краще всього приклеїти на невеличку дощечку або круглу паличку клеєм ПВА. Для цього потрібно намастити поверхню паперу та дощечки тонким шаром ПВА, прикласти папір на дощечку та притиснути струбцинами через дерев’яну прокладку, зайвий клей видалити ганчіркою. Через дві години клей висохне – пристрій можна використовувати. 

Отвір у фанері для просмикування пилочки початківцям можна протикати шилом, купленим у магазині. Надалі для виконання тонких ажурних робіт знадобиться не одне, а декілька шил із діаметром голки від 1 до 3 мм.

Найкраще шило зробити самому з товстої голки або товстого рояльного дроту. Для цього від голки або дроту відламують шматок довжиною близько 5см. і забивають  його  наполовину  в ручку з деревини твердої породи. Тупий вільний кінець заточують на абразивному бруску. Вістря шила не повинно бути конусоподібним, але повинно мати 3-4 грані.

Таке шило при обертанні буде виконувати роль дриля, тобто підрізати й ви­вертати волокна деревини; це буде запобігати розколюванню сорочки фанери.

У більшості випадків отвір необхідно проколювати в тім місці контуру орнаменту, що випадає там, де лінії сходяться під гострим ку­том. Не слід проколювати отвір відразу наскрізь, тому що при цьому може тріснути зворотний шар сорочки, у ре­зуль­таті чого під час випилювання від неї відша­руються цілі шматки. Тому фанеру спочатку про­ко­люють тонким шилом так, щоб наскрізь пройшов тільки самий його кін­чик. Таке проко­лювання легко контро­лювати на дотик пальцями руки, що під­тримує фанеру з тильної сторони. Потім фанеру перевертають і отвір розширюють більш товстим шилом так, щоб можна було просмикнути вільний кінець пилочки.

З ножів цілком можна використовувати шевський, добре відточений і заправлений на бруску. На жаль, якість придбаних у магазині ножів часто залишає бажати кращого. Тому надійніше всього буде ніж, виготовлений з уламка широкого полотна пилки по металу, призначеної для розрізання рейок. Головне застосування  ножа – припасування  деталей  виробу одна до

одної перед складанням, зрізання зайвих виступаючих частин шипів і видалення надлишків клею. 

Прийоми та способи випилювання

Після того, як підготовчі роботи виконано, можна пере­хо­дити до випилювання: закріпити на робочому місці підс­тав­ку для випилювання, а зверху на ній розмістити заго­товку майбутнього виробу так, щоб лінія майбутнього про­пи­лу проходила між боковими розрізами підставки (як показано на малюнку справа).  

Після цього можна починати випилювати. Рухи лоб­зика під час випилювання не повинні бути дуже різкими та сильними для запобігання розриву пилочки та утворення заусенців на зворотному боці пропилу. Пропил необхідно виконувати по внутрішній стороні лінії малюнка.

Доречна порада: щоб краї не сколювалися, лінію розпилу необхідно змочувати гарячою водою.

Пилочка обов’язково повинна розташовуватися вертикально. Лівою ру­кою не­обхідно притримувати та повертати фа­неру, а пра­вою рухати пилку вгору-вниз, нама­га­ючись за­над­то не на­тис­кати на неї. Під час пиляння на лінії ма­люн­ка зби­рається невеличка кількість опилок. Їх необ­хідно періо­дично прибирати, щоб гарно бачити контур малюнка.

Якщо пилку необхідно вийняти з пропилу, це виконується рухами, які імітують пиляння, але в зворотному напрямку. Пилочки дуже тоненькі – вони можуть згинатися, а також ламатися, тому не можна допускати, щоб деталь висіла на пилочці.

Після закінчення роботи пилочку необхідно вийняти з верхнього затискача лобзика; не можна залишати її в натягнутому вигляді.

Для різкого повороту ма­люн­ка необхідно зробити де­кіль­ка про­пилів на одному місці, обер­таючи фанеру навколо пил­ки. Так утво­рю­ється невеличке розши­рення пропилу, після чого пилку можна повернути під іншим кутом. Для того щоб виконати ви­пи­лювання малюнка по вну­тріш­ньому зам­кну­тому конту­ру, не­об­хідно дрилем зробити невеличкий отвір по­руч із лі­нією пропилу. Після цього від’єднати один кінець пилочки від лобзика, просунути його в отвір, а потім приєднати до лобзика.

Тепер можна допиляти до контура малюнка, а далі вздовж нього. Після закінчення випи­лю­вання внутрішнього кон­ту­ру вий­міть випиляний шма­ток, від’єд­найте верхній кінець пилки від лоб­зи­ка та вий­міть його з отвору. Випилювання склад­ного ажурного малюнку почніть від середини, поступово переходячи до країв.

Тести для самоконтролю

Під дією прикладеної до інструмента сили різець заглиблюється в деревину, відокремлюючи при цьому від заготовки частинки матеріалу. Цей процес називають

А) розмічанням;
Б)  пилянням;
В)  різанням.

 До різання без зняття шару матеріалу відносять:

А) розколювання;
Б)  пилянням;
В)  стругання.

На якому зображенні правильно показано кріплення пилки в лобзику?

Встановіть відповідність між зображенням та будовою ножівки

1. ручка;

2. затискні гвинти;

3. металеве полотно.

Встановіть відповідність між зображенням та способами кріплення столика для випилювання

1. шурупами;      

2. струбциною;               

3. затискачах.

Встановіть відповідність між зображенням та способами випилювання

1. у круглому отворі;

2. у вирізі столикає.

Встановіть відповідність між зображенням та видами столярних пилок

1. пилка з обушком;

2. ножівка широка;

3. ножівка вузька;

4. лучкова;

5. наградка;

6. поперечна дворучна;

7. лобзик.